Перший афісіонадо - Жан Ніко де Віллемейн
Паління тютюну дарує нам задоволення. Це задоволення - від процесу і, звичайно, від впливу нікотину на наш організм.
Прийнято вважати, що нікотин – назва латиною. Однак, це не так! Звідки воно з'явилося? Свою назву нікотин завдячує французькому дипломату та вченому, який жив у Франції в середині XVI століття на ім'я Жан Ніко де Віллемейн.
Наприкінці XV століття іспанські конкістадори на чолі з Христофором Колумбом завезли тютюн із Куби до Європи, точніше до Іспанії, а також до Португалії.
В 1559 Жан Ніко був направлений в Португалію для вирішення питання одруження принцеси Маргарити де Валуа і короля Себастіана Португальського. Проте свою місію посланник провалив, але після повернення подарував Франції царський подарунок.
Як цікавий учений Жан Ніко звернув увагу на рослину, якій приписували різні цілющі та розважальні властивості. Ця рослина і була тютюном.
Жан Ніко (в центрі) в оточенні французьких Афісіонадо.
Через кілька років Жан Ніко повернувшись до Франції, зайнявся культивацією тютюну та вивченням його цілющих властивостей. На думку французького посла, тютюн мав стати панацеєю від усіх хвороб.
На той час у Франції королівський престол займала Катерина Медічі. Будучи близьким до двору дипломат, подарував королеві в подарунок нюхальний тютюн, як засіб лікування від головного болю. Тютюн настільки припав до смаку Катерині, що вона стала його першим покупцем у Франції.
Жан Ніко представляє тютюн королеві Катерині Медічі. Літографія 1868 р.
Нюхальний тютюн набув широкого поширення, а в Парижі це стало ще й даниною моди. По всій Франції почали з'являтися тютюнові плантації, а люди лікували “чарівним чханням” майже всі хвороби. Тріумфальною ходою тютюн поширився всією Європою, його навіть намагалися використати від епідемії Великої Чуми.
Рослина одержала наукове ім'я, Nikotiana, на честь дослідника його цілющих властивостей, Жана Ніко.
На сьогоднішній день у цілющих властивостях тютюну вже немає сумнівів, вони науково підтверджені та обґрунтовані, незважаючи на громадські антитютюнові тенденції, і головний крок у цьому напрямі зробив один із перших афісіонадо – Жан Ніко де Віллемейн.