Вигадки і правда про сигари
За всю історію існування сигар, про них було вигадано безліч міфів та легенд. Деякі з них цікаві та красиві, деякі ж – абсолютна нісенітниця.
"Перед курінням сигару необхідно прогріти"
Є переконання, що перед початком паління поверхню сигари потрібно прогріти по всій довжині, акуратно обертаючи сигару над вогнем сірника або запальнички. Це нібито сприяє більш м'якому та збалансованому смаку. Ця помилка настільки поширена серед курців, що для багатьох процедура прогрівання є обов'язковою, хоча насправді ніякої користі в ній немає. Єдине, чого можна досягти, ретельно прогріваючи поверхню сигари, так це її псування.
Чому ж виникла така помилка? Раніше при виготовленні сигар використовували спеціальний клей на основі астрагалу, підфарбований цикорієм, ним змащували краї покривного листа, щоб той не розвертався. За допомогою цього ж клею до сигари кріпилася шапочка. Ароматична гама сигари при цьому була зіпсована різким запахом цього клею і з метою позбавлення від нього, рекомендувалося прогріти сигару над тліючою лучиною. На сьогоднішній день техніка скручування сигари значно змінилася, і приклеюється лише шапочка. Та й склад клею тепер інший: у ньому використовується нейтральний крохмаль або водорості агар-агар, які не мають ні смаку, ні запаху. Таким чином, процедура підігріву сигари позбавлена будь-якого сенсу!
«Змочуючи сигару в коньяку, можна покращити її смак»
Багато хто вважає, що манера макати кінчик сигари в коньяк – ознака гарного тону та вірний спосіб покращити смак сигари. Однак, все з точністю навпаки. Це найдосконаліший моветон і, варто відзначити, досить витончений спосіб зіпсувати сигару. Для сигари вкрай не бажано мати будь-які контакти з будь-якими рідинами: вплив коньяку загубить її смак і порушить структуру листя.
Появі цієї помилки світ завдячує Уінстону Черчиллю. Легенда британської політики протягом багатьох років викурював по 20 сигар на день, що призвело до непрохідного подразнення на губах, яке було викликане впливом смол, що містяться в покривному листі. Щоб не позбавляти себе задоволення від викуреної сигари, сер Вінстон Черчілль обертав кінчик сигари в коричневий папір. Але м'який від слини папір псував смак сигари, і Черчілль макав її в коньяк - все краще. Якщо є бажання оцінити поєднання сигари і коньяку, то змішуйте дим з рідиною у себе в роті - більш результативний варіант!
«Справжні сигари крутять на жіночих стегнах»
Сонце…Пальми…Знайна мулатка скручує сигару на власному стегні… — Вражаюча картина! Однак, для скручування сигар потрібні сильні пальці, і тому професія торседора вважається традиційно чоловічою. Згідно з хроніками, перша жінка – торседора, з'явилася на гаванській фабриці La Africana лише наприкінці XVIII століття. Крім цього, скручування сигар вимагає рівної твердої поверхні, а жіноче стегно має зовсім інший рельєф. То звідки ж з'явилася ця відверта вигадка?
Авторство приписується Просперу Меріме. Під час подорожі по іберійському півострові, письменник був роман з молодою іспанкою і, щоб приховати його від сторонніх очей, зняв невелику кімнату спеціально для зустрічей зі своєю коханою. Меріме був затятим курцем, а його нова пасія виявилася знавцем у сигарах. Не встаючи з ліжка, в проміжках між любовними втіхами, вона крутила своєму коханцю сигари прямо на своїх крутих стегнах через відсутність іншої поверхні.
Як тільки Проспер Меріме повернувся до Франції і розповів про цю любовну пригоду своїм друзям, уже через тиждень весь Париж твердив про спекотних мулатках і чудових сигарах. Про роман Меріме з іспанкою швидко всі забули, а міф про сигари та стегна залишився.
«Чим товстіше і темніше, тим міцніше»
Обидва ці популярні твердження – відверта неправда. Згідно першого, чим товстіша сигара, тим вона міцніша, а друге встановлює залежність міцності сигари від кольору її покривного листа: — чим він темніший, тим нібито міцність вища. Ні те, ні інше не є дійсністю.
Товщина сигари залежить від кількості листя в ній, що впливає на насиченість і повноту смаку, а не на міцність. Таким чином, товста сигара цілком може бути легкою, а тонка – дуже міцною. Що ж до покривного листа, то на міцність сигари він, по суті, зовсім не впливає.